Розвиток критичного мислення на уроках основ здоров’я.
З розвитком інформаційних технологій вчитель вже не виступає єдиним джерелом знань, передача знань від педагога до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Треба навчити учня самостійно здобувати інформацію, аналізувати та застосовувати у житті.
Використання інтерактивних технологій, поєднання
індивідуальної і групової роботи на уроці буде ефективним у вирішенні цієї
задачі.
Сучасний ринок праці вимагає від випускника здатності
застосовувати теоретичні знання у нестандартних життєвих ситуаціях, що постійно
змінюються. Ринок праці вимагає від сучасної людини вміння навчатися упродовж
усього життя, критично мислити, працювати в команді.
В концепції "Нова школа" критичне мислення віднесено
до наскрізних умінь, що пронизують усі компетентності.
А чинна навчальна програма інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»(5-6 класи) та предмета
"Основи здоров’я"(7-9 класи)
результатом навчання визначає розвиток здоров’язбережувальних компетентностей учнів, і разом з тим творчого та критичного
мислення.
Для того, щоб успішно діяти у світі, що змінюється,
учні повинні вміти осмислювати інформацію, відкидати те, що не має відношення
до справи.
Одже, школа повинна вчити мислити.
Відповідно до базової моделі формування
критичного мислення здійснюється за трьома етапами:
І. Виклик (актуалізація)
ІІ. Осмислення (вивчення нового матеріалу)
III. Рефлексія (консолідація).
На кожному з цих етапів доцільно використовувати
певні вправи.
Наприклад, на своїх уроках на етапі
"Виклик" я використовую вправи: «Вітання», «Мозковий штурм», «Що це?»
(чорний ящик), «Цікаві статистичні дані», біологічні казки, «Метод З-Х-Д».
Активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищенню
їх інтересу до знань, поглибленню та свідомому засвоєнню знань з питань охорони
здоров’я сприяє подача наукової інформації в незвичайній алегоричній формі – у
формі казок, легенд, притч, які мають інформаційне та емоційне збагачення
сприйняття, мислення і почуттів школяра шляхом використання цікавого
матеріалу, що дає можливість різнобічно пізнати певну проблему, пов’язану зі
збереженням і зміцненням здоров’я. Використання біологічних казок, легенд,
притч є незамінним для реалізації програм щодо формування здорового способу
життя, профілактики негативних явищ, проявів девіантної поведінки. В них
поєднується наукова інформація, естетична насолода, розуміння сенсу життя та
здоров’я в житті людини. Казкові та стародавні історії активізують пам'ять,
роблять вивчення та закріплення нового матеріалу цікавим, живим, емоційно
насиченим. В казках, легендах, притчах міститься значний освітній та виховний
потенціал. Вони сприяють формуванню не тільки біологічних знань, але і
вихованню загальнолюдських якостей.
На етапі "Осмислення" використовую вправи: "Сторітелінг", «Трибуна думок», «Асоціативний кущ»,
метод концептуальних карт або карт пам’яті, «Дерево рішень», творчі завдання та інші.
Немає коментарів:
Дописати коментар